Dziś: wtorek,
18 grudnia 2018 roku.
Przegląd do nr 581 – grudzień 2018 r.
Kultura
Jubileusz
ДОРОГОЮ НАЗУСТРІЧ

Музична академія в Кракові (Konserwatorium Towarystwa Muzycznego w Krakowie. 1888 – 1946; Państwowa Wyższa Szkoła Muzyczna. 1946 – 1979.   Із 1979 – Akademia Muzyczna w Krakowie) святкує  свій 130-річний ювілей. З цієї нагоди відбуваються численні мистецькі заходи як в Польщі, так і далеко за її межами, зокрема й в Україні, адже чимало наших співвітчизників свого часу навчалися, або нині студіюють тут. 

Палким ініціатором створення та розбудови цього музичного закладу став Владислав Марціян Желенський (Władusław Żeleński, 1837 – 1921) – композитор, піаніст, органіст, педагог і диригент; батько письменника Тадейша Бой-Желенського. Шанувальникам мистецтва добре відоме портретне зображення першого ректора виконане художником-модерністом Яцеком Малчевським (Jacek Malczewski; 1854 – 1929). Вдумливий одухотворений митець тримає в руках ліру – символ високого мистецтва і досконалих виконавчих властивостей.

У різні роки ректорами, викладачами і  студентами були, справді,  непересічні творчі особистості. З-поміж них –   Збігнев Джевецький (Zbigniew Drzewsecki. 1990 – 1991) – піаніст, музичний критик  і педагог,  який свого часу виступив одним із ініціаторів започаткування міжнародного Шопенівського конкурсу у Варшаві (1927), та протягом багатьох років був майже незмінним членом журі. Він виплекав не одне гроно талановитої молоді. Приміром, серед його учнів Адам Гарасевич, (Adam Harasiewicz; 1932) – нині польський  піаніст зі світовим ім’ям.

   Бездоганна гра віртуозної скрипальки Євгенії Умінської (Eugenia Umińska; 1910 – 1980), приємно вражала слухачів; їй захоплено аплодувала публіка європейських столиць – Відня, Берліна, Парижа. Згодом, присвятивши себе педагогічній діяльності, вона була викладачкою і очільницею музичних вишів у Кракова та в  Познані. Саме тут, стараннями вдячних учнів, тринадцять років поспіль проводяться  Всепольські конкурси молодих скрипалів ім. Є. Умінської, в яких беруть участь і українські виконавці.  Так само, незабутні концерти й педагогічні виклади  Еви Бандровскої-Турскої (Ewa Bandrowska-Turska, 1894 – 1979), якій відомий  український композитор Рейнгольд Глієр присвятив  «Концерт для голосу з оркестром». Її  лірико-колоратурне сопрано зачаровувало слухачів, а викладацькі здібності наснажували молодих майбутніх оперних співаків. Між іншим зазначимо, що щирі почуття приязні та відданість мистецтву єднали  Джевецького, Умінську і Бандровску-Турску  з композитором К. Шимановським і письменником Я. Івашкевичем, дитинство, юність і творче зростання яких тісно переплетене з українським культурним ареалом.

На початку 70-х рр. минулого століття Музичну академію в Кракові очолив колишній здібний студент, а згодом,  відомий уславлений композитор і диригент Криштоф Пендерецький (Krzysztof Eugeniusz Penderecki; 1933). За його керівництва відбулося багато інновацій, приміром був відкритий новий відділ – Авангардна студія електронної музики, яка в наші часи переживає свій новітній бурхливий етап розвитку. При цьому зазначу, що 4 червня 2010 р. вчена рада Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського,  надала йому звання її почесного доктора. Наголошу, що в такий спосіб українська музична спільнота виявила свою повагу та пошанування до майстра світової музичної слави. Тим паче, що 23 листопада ц. р. композитор святкує  85-тирічний ювілей.   

Наразі Краківська музична Академія має три фундаментальні відділи: І   – Відділ творчості, інтерпретації та музичної освіти; ІІ  - Інструментальний відділ; ІІІ –  Вокально-акторський відділ.  Ректором цього вишу в 2016 р., вдруге, обрано професора Станіслава Кравчиньського (Stanisław Krawczyński, 1955) –  відомого диригента,  габілітованого доктора мистецтвознавства.

    Помітним явищем нашого міста стали міжнародні фестивалі органної й камерної музики, в яких беруть участь знані виконавці з різних країн світу і серед них – Мирослава Семенюк-Подраза (Myrosława Semeniuk-Podraza; 1948), професорка  Краківської музичної Академії, яка продовжує славні традиції краківської кафедри органної музики.  Так само, київська публіка виявляє інтерес до виконавців Шопенівської музики, про що свідчать неодноразові виступи у Національній філармонії України випускника краківської музичної  alma mater, лауреата багатьох музичних міжнародних конкурсів польського піаніста Кшиштофа Ксьонжека (Krzysztof Książek; 1992).

    Влітку минулого року завітав до Києва молодий італійський композитор Леонардо Ріццо, колишній  випускник Консерваторії  міста Трaпані (Conservatorio «Antonio Scontrino» di Trapani), а нині – краківський студент, який удосконалює свої композиторські здібності в класі  професора Войцеха Відлака (Wojcech Widłak; 1971) – знаного композитора, органіста й музичного критика.

    У Кракові пан Леонард познайомився з польськими й українськими митцями, завдяки яким глибше пізнав і осмислив особливості їхніх національних традицій і культур, що й викликало бажання відвідати Україну.  30 вересня  слухачі  українського національного радіо (канал «Культура») мали нагоду познайомитися з його творчістю в передачі «Дорогою назустріч», присвяченій зарубіжній літературі і мистецтву. В ефірі звучали музичні твори Л. Ріццо «Дві п’єси для гітари та перкусії», «Modo ordinario»; мовилося про сучасні мистецькі напрямки  в італійській, польській та українській музиці.           

    Навесні цього року пан Ріццо вдруге відвідав Київ, отримавши запрошення, разом з органісткою Мариною Токаренко, так само студенткою Краківської музичної Академії, провести «Перший Міжнародний науково-практичний семінар  “Майстерня композитора”»  в  Інституті сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ). Такі викладацько-студентські міні-форуми сьогодні надзвичайно популярні у всьому світі, адже вони покликані актуалізувати питання вивчення мистецьких молодіжних смаків і вподобань, осмислити сучасний музичний і літературно-мистецький процес, його тематичні й жанрові особливості. 

   Завдячуючи  ініціативі та зусиллям Олени Туріної, кандидатки мистецтвознавства,  доцентки кафедри естрадного виконавства цього наукового закладу та Вікторії Токаренко – скрипальці, старшій адміністраторці Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка,  уможливилося  проведення  семінару, який відбувся 18 квітня ц. р.  і проходив у рамках програми Европейської інтелектуальної співпраці «Encounter On The Musical Road» («Дорогою назустріч»).

  Спочатку пан Ріццо та пані Токаренко познайомили присутніх в залі  з історією становлення та розвитку свого наукового закладу, розповіли про його 130-річний ювілей і видатних викладачів Консерваторії. Приділили також увагу методиці викладання і роботі творчих майстерень, достойно представивши напрацювання своїх наставників – професорів М. Семенюк-Подрази та В. Відлака.

   Основна частина доповіді  була присвячена трьом визначним музичним постатям,  чия творчість вирізняється образно-стилістичною різноманітністю: Арнольду Шенбергу (1874 – 1951),  Ігореві Стравінському (1882 – 1971) й  Жерару Грізе (1946 –1998),   Пан Леонардо  акцентував увагу на новаторських відкриттях українського, німецького і французького композиторів. Вказав на те, що їхня музика відповідає нашому неспокійному часу, та означив стержневі теми кожного з композиторів,  підкресливши ті творчі й педагогічні настанови, які їх об’єднують і, які  різнять. Говорив і про принципи музичної естетики Стравінського, основи Нововіденської композиторської школи Шемберга, та розповідав про  концепцію спектралізму Грізе, тобто авторських проявів особливої уваги до окремого звуку, як самоцінності й основи формотворення.   Реферативний виклад пана Л. Ріццо завершився презентацією його музичних творів «Profoundo blue» та «Ave Maria».  

   Під час обговорення доповіді викладачі і студенти жваво цікавилися розвитком мистецтва в Польщі, висловлюючи свої погляди на  неореалістичні й авангардні тенденції в сучасній музиці, на  комп’ютерні музичні програми. В обговоренні брали участь відомі українські митці: заступниця директора Інституту сучасного мистецтва  професорка кафедри хореографії Наталія Корисько;  професори, народні артисти України Ганна Захарченко та Фемій Мустафаєв (завідувач кафедри естрадного виконавства); заслужені діячі мистецтв Наталія  Овсяннікова і Віктор Степурко;  заступник керівника Всеукраїнської музичної спілки, баяніст Петро Заїка;  головна хормейстерка  Муніципального  театру  опери та балету для дітей та юнацтва Анжеліна  Масленнікова та ін. Заторкувалися питання сьогоднішнього осмислення музичного європейського досвіду минулого століття, піднімалися  теми, присвячених гармонії й композиції та освоєння нових технік і застосування їх в творчих процесів інструментування, аранжування і оркестровки. Мовилося про особливості композиторських рефлексій,  як засобу самовираження і передачі авторського акустично-звукового світосприйняття.

     Композитор В. Степурко відзначив, що у представленні означеної теми, ретельність і виваженість  матеріалу Л. Ріццо захоплює точністю і лаконічністю аргументацій. Однак, на його думку, сучасні тенденції, які панують в музичному мистецтві  і композиторській творчості, на жаль,  віддають перевагу акустично-шумовому матеріалу, в якому майже не лишається місця гармонійним структурам. З цього приводу виникла жвава дискусія. Проте ці, та інші питання залишилися відкритими для наступних диспутів. Отже, «Перший Міжнародний науково-практичний семінар  “Майстерня композитора”» став творчою платформою для втілення нових задумів і цікавих спільних проектів, фахових  розмов про  сучасні здобутки у царині автентичної, класичної й авангардної музики, співу і виконавства. Висловлювалися пропозиції щодо до наступних зустрічей  та конференцій в Києві й Кракові.  

   Насамкінець Марина Токаренко запросила всіх присутніх в аудиторії на свої органні концерти, які відбудуться 8 і 9 вересня ц. р. в костелі Св. Іоана Хрестителя в Білій Церкві. А також повідомила про те, що 4 листопада, в приміщенні Національної Філармонії України відбудеться концерт з нагоди Дня Незалежності Польщі, в якому братиме  участь ректор Краківської музичної Академії професор Станіслав Кравчиньський. Також  11 листопада,  до 100 річчя Незалежності Польської Республіки в Національній опері України, проходитиме Гала-Концерт за участю провідних майстрів сцени Польщі та України.

Наталія Єржиківська,
Вікторія Токаренко

Передплатити „Dziennik Kijowski” можна протягом року в усіх відділеннях зв’язку України