Dziś: niedziela,
31 maja 2020 roku.
Przegląd do nr 616 – maj 2020 r.
Witryna

Про пандемію коронавірусу в Польщі та Україні, взаємини та історію написав прем’єр-міністр Матеуш Моравецький в статті "Солідарність та амбіції. Польща та Європа під час пандемії», опублікованої 5 травня на українському порталі формування громадської  думки «Дзеркало Тижня».

Солідарність і амбіція.
Польща та Європа під час пандемії.

Сьогодні світ стоїть перед обличчям глобальної пандемії. Від того, чи в змозі ми продемонструвати солідарність і співпрацювати, залежить людське життя.

Польща та Україна швидко прийняли важкі рішення в боротьбі з пандемією, в тому числі і шляхом запровадження обмежень, що змінюють повсякденне життя кожного громадянина. Це завдяки ним у наших державах залишаються на відносно низькому рівні кількість підтверджених випадків зараження, кількість госпіталізованих осіб і ця найсумніша статистика — кількість померлих. За підрахунками, без рішучих дій кількість заражених сьогодні могла би бути вдесятеро більшою і тільки у Польщі сягати навіть 100 тисяч. Польське і українське суспільства дуже відповідально відреагували на запровадження обмежень щодо перетину державного кордону, економічної, соціальної, культурної чи спортивної активності. У ці важкі дні ми довели, що можемо поводитися мудро і розважливо.

На цьому не закінчується схожість у поведінці урядів Польщі та України. Продовжуючи докладати зусилля задля припинення пандемії, ми серйозно поставилися до економічної безпеки, у тому числі соціальної безпеки та збереження робочих місць. Польський уряд підготував спеціальний пакет заходів під назвою "Антикризовий щит", спрямований на вдосконалення системи охорони здоров’я поляків, фінансову допомогу підприємцям, збереження робочих місць і зміцнення польського фінансового сектору. Одним з основних напрямів нашої стратегії є державні інвестиції, що генерують інвестиційний імпульс, необхідний для відновлення економіки після коронавірусу. Вартість підготовлених рішень ми оцінюємо у понад 400 млрд злотих (близько 100 млрд дол.). Таким чином, "Антикризовий щит" — це найбільший польський пакет підтримки в історії.

Надзвичайно важливим є факт, що потужний "Щит" не перешкодить у доступності соціальних програм, які значно збільшили добробут родин і підвищили рівень життя поляків упродовж останніх п’яти років. Перші тижні показали, що "Антикризовий щит" ефективний і працює. Лише протягом перших трьох тижнів ми вже реалізували 2 млн заяв про підтримку. Польща готова ділитися своїм досвідом у цій стратегічній галузі соціально-економічного життя.

Відповідь Євросоюзу на загрозу, пов’язану з COVID-19, має історичне значення, оскільки визначатиме майбутнє європейського співтовариства. На мою думку, епідемія поставила Європейський Союз у ситуацію, в якій він більше, ніж будь-коли, потребує солідарності. Сьогодні солідарність лежить в основі європейського проєкту як його зброя у боротьбі з пандемією та спільний трамплін для відновлення спільного ринку. Аби це відбулося, потрібен амбітний бюджет і виправлення до бюджетної дисципліни, яка діяла досі. Завдяки цьому, для європейців можна буде не лише забезпечити кращий захист здоров’я та соціальну безпеку, а й стимулювати відновлення економічного зростання та створення нових робочих місць після епідемії.

Однак сьогодні солідарність необхідна не лише всередині ЄС, а й також за його межами, особливо із своїми сусідами. Саме тому Польща підтримує пропозиції Єврокомісії щодо пакета макрофінансової допомоги на суму 3 млрд євро для десяти сусідніх країн співтовариства (включаючи 1,2 млрд євро для України). Ми розуміємо нагальну потребу в наданні солідарної допомоги, тому підтримуємо ідею призначення 140 млн євро з фонду політики сусідства на нагальні потреби держав Східного партнерства в боротьбі з коронавірусом.

У кінцевому рахунку ця сума перевищить 700 млн євро. У рамках Вишеградської групи Польща запропонувала запустити надзвичайну програму V4EastSolidarity для держав Східного партнерства в рамках Міжнародного Вишеградського фонду. Програма має бути спрямована на практичну підтримку найбільш вразливих до пандемії та її наслідків соціальних груп: людей похилого віку, хворих, транскордонних працівників. У її рамках можливою була б, зокрема, швидка закупівля медикаментів і медичного обладнання.

Ми пам’ятаємо також про громадян України, які проживають і працюють у Польщі. Вони є важливим суб’єктом, без якого зафіксоване у нас протягом кількох років динамічне економічне зростання було б нижчим. Сьогодні українці, які перебувають у Польщі, не мають хвилюватися про легальність свого перебування. Документи, термін дії яких закінчився у період стану епідемічної загрози чи стану епідемії, були подовжені до 30 днів після його закінчення в Польщі. Зараз у нас проживає близько мільйона українців. За українськими даними, у зв’язку з пандемією 175 тисяч українців вирішили повернутися на Батьківщину. Ті, хто залишився в Польщі, дуже часто й надалі працюють і передають фінансову підтримку своїм сім’ям в Україні. За даними Світового банку, перекази в Україну 2019 року сягнули 16 млрд дол. Значна частина цієї суми надійшла з Польщі. У зв’язку з цим мій уряд видав розпорядження консульствам Польщі в Україні відновити прийом заяв на отримання робочої візи. Тисячі громадян України зможуть відновити роботу в Польщі.

Пандемія — це історичний виклик. Але історії не можна забувати незалежно від розвитку хвороби. 2020 рік для поляків і українців є роком великих річниць. Кілька днів тому ми святкували 100-річчя підписання союзу Пілсудський—Петлюра. Союзу, що сприяв відбиттю загрози, яку часто називали "більшовицькою чумою". Цього року також виповнюється 100 років від дня народження св. Івана Павла ІІ, великого поляка, який в об’єднанні України з Європою бачив умову гармонійного розвитку континенту.

Однак наша колективна пам’ять усе ще стоїть перед великим викликом. Це питання, які ми роками називаємо важкими. Сподіваюся, що ми разом досягнемо поступу, зокрема щодо вшанування польських жертв Волинського злочину 1943–1944 років, а також зупинимо середовища, що популяризують його винуватців, які діють в інтересах противників наших добрих відносин. Ми наблизимося до цієї мети, виконуючи основний християнський обов’язок — гідне поховання вбитих. У дусі послання, яке Тарас Шевченко вмістив у своєму вірші "Полякам":

Подай же руку козакові
І серце чистеє подай!
І знову іменем Христовим
Ми оновим наш тихий рай.

Союз двох сусідніх держав має базуватися на спільності інтересів. Однак його довговічність також визначатиметься спільністю цінностей. Св. Іван Павло II зазначав: "Я сказав: вищою цінністю за боротьбу є солідарність. Додам: солідарність також є початком боротьби". Папа Римський мав тоді на увазі боротьбу за більш гуманне і гідне життя, яке керується правдою, свободою, справедливістю і любов’ю. Нам треба буде докласти ще багато зусиль на благо більш солідарної та об’єднаної Європи, але й також на благо того, щоб саме правда, свобода, справедливість визначали високу якість наших відносин. Ми на правильному шляху, хоча належить пройти ще довгу відстань, щоб його здолати.

O pandemii koronawirusa w Polsce i na Ukrainie, wzajemnych relacjach i historii napisał premier Mateusz Morawiecki w artykule pt. „Solidarność i ambicja. Polska i Europa w czasie pandemii” zamieszczonym 5 maja na ukraińskim opiniotwórczym portalu Dzerkało Tyżnia.

"Świat stoi dziś w obliczu globalnej pandemii; od tego, czy zdołamy zademonstrować solidarność i współpracować, zależy ludzkie życie" - napisał premier Mateusz Morawiecki w artykule zamieszczonym na ukraińskim opiniotwórczym portalu Dzerkało Tyżnia.

Jak zaznaczył premier, Polska i Ukraina szybko podjęły trudne decyzje w ramach walki z pandemią koronawirusa, m.in. poprzez wprowadzenie ograniczeń, zmieniających codzienne życie obywateli; dzięki nim w obu krajach na stosunkowo niskim poziomie pozostaje liczba potwierdzonych przypadków zakażenia, liczba osób hospitalizowanych i liczba zmarłych.

Mateusz Morawiecki ocenił, że polskie i ukraińskie społeczeństwa "bardzo odpowiedzialnie zareagowały" na te restrykcje. Szef polskiego rządu napisał, że zarówno Polska jak i Ukraina także "poważnie odniosły się do bezpieczeństwa gospodarczego", w tym do bezpieczeństwa socjalnego i utrzymania miejsc pracy.

Premier poinformował o polskim programie tarczy antykryzysowej, który, jak podkreślił, jest największym pakietem pomocowym w historii Polski i wynosi ponad 400 mld zł. Jak wskazał, niezwykle ważny jest fakt, że tarcza nie przeszkodzi socjalnym programom, które w ciągu ostatnich pięciu lat podwyższyły poziom życia Polaków. 

"Wewnątrz UE potrzebna jest solidarność"

Mateusz Morawiecki ocenił, że odpowiedź UE na zagrożenie związane z COVID-19 ma historyczne znaczenie, ponieważ będzie określać przyszłość europejskiego społeczeństwa.

"Według mnie epidemia postawiła Unię Europejską w sytuacji, w której bardziej niż kiedykolwiek potrzebuje ona solidarności. Dziś solidarność leży u podstaw europejskiego projektu jako jego broń w walce z pandemią i wspólna trampolina na rzecz przywrócenia wspólnego rynku. Żeby do tego doszło, potrzebny jest ambitny budżet i wniesienie poprawek do dyscypliny budżetowej, obowiązującej do tej pory" - napisał polski premier.

ak podkreślił, solidarność jest potrzebna nie tylko wewnątrz UE, ale też poza jej granicami, przede wszystkim z sąsiadami. Dlatego - jak dodał - Polska popiera propozycję Komisji Europejskiej dotyczącą pakietu makrofinansowej pomocy wynoszącej 3 mld euro dla 10 sąsiednich krajów Wspólnoty, w tym 1,2 mld euro dla Ukrainy.

"Polska rozumie pilną potrzebę okazania solidarnej pomocy, dlatego popiera pomysł skierowania 140 mln euro z funduszu polityki sąsiedztwa na potrzeby państw Partnerstwa Wschodniego związane z walką z koronawirusem" - dodał. Ostatecznie suma ta wyniesie ponad 700 mln euro.

Działania w ramach Grupy Wyszehradzkiej

Poinformował także, że Polska w ramach Grupy Wyszehradzkiej zaproponowała uruchomienie specjalnego programu V4EastSolidarity dla państw Partnerstwa Wschodniego w ramach Międzynarodowego Funduszu Wyszehradzkiego, mający na celu praktyczne wsparcie grup społecznych najbardziej podatnych na skutki pandemii - osób starszych, chorych, pracowników transgranicznych.

"Pamiętamy także o obywatelach Ukrainy, mieszkających i pracujących w Polsce. Są ważnym podmiotem, bez którego odnotowany u nas w ciągu kilku lat dynamiczny wzrost gospodarczy byłby niższy" - oświadczył Mateusz Morawiecki.

Według premiera w Polsce żyje ok. miliona Ukraińców, a zgodnie z ukraińskimi danymi w związku z pandemią do ojczyzny wróciło 175 tys. Ukraińców. Ci, którzy zostali w Polsce, często kontynuują pracę i przekazują wsparcie finansowe rodzinom na Ukrainie.

 "Tysiące obywateli Ukrainy będą mogły wznowić pracę w Polsce"

Premier zwrócił uwagę, że z danych Banku Światowego wynika, iż przekazy zagraniczne na Ukrainę w 2019 roku wyniosły 16 mld dolarów, a znaczna część tej sumy została przesłana z Polski.

"W związku z tym mój rząd polecił konsulatom Polski na Ukrainie wznowienie przyjmowania wniosków w sprawie otrzymania wiz pracowniczych. Tysiące obywateli Ukrainy będą mogły wznowić pracę w Polsce" - napisał.

"Pandemia to historyczne wyzwanie. Ale historii nie można zapominać, niezależnie od rozwoju choroby" - wskazał Morawiecki.

"Długa droga przed nami"

Premier Morawiecki ocenił, że "nasza kolektywna pamięć wciąż stoi przed dużym wyzwaniem". "To kwestie, które przez wiele lat nazywamy trudnymi. Mam nadzieję, że razem osiągniemy postęp, przede wszystkim w sprawie uwiecznienia pamięci polskich ofiar rzezi wołyńskiej 1943-1944, oraz powstrzymamy popularyzatorów jej sprawców, działających w interesach przeciwników naszych dobrych stosunków" - podkreślił.

"Zbliżymy się do tego celu, spełniając podstawowy chrześcijański obowiązek - godne pochowanie zabitych" - czytamy w artykule.

Szef polskiego rządu zaznaczył, że sojusz dwóch sąsiedzkich państw powinien opierać się o wspólnotę interesów. "Ale jego trwałość będzie także wyznaczana przez wspólnotę wartości" - podkreślił.

"Podążamy dobrą ścieżką, choć trzeba jeszcze przejść dużą odległość, by ją pokonać" - podsumował Mateusz Morawiecki.

PAP

Передплатити „Dziennik Kijowski” можна протягом року в усіх відділеннях зв’язку України