Dziś: poniedziałek,
21 czerwca 2021 roku.
Pismo społeczne, ekonomiczne i literackie
Archiwum 2015
Pod Pegazem
ЗУСТРІЧІ З ПОЛЬСЬКИМИ ПОЕТАМИ ТА МРІЇ ПІД ПАРАСОЛЬКОЮ

Нещодавно  Національна Спілка письменників України запросила на творчі виступи польських письменників, а такі зустрічі, зважаючи на скрутні часи, нині відбуваються не часто. Данута Бартош (Danuta Bartosz)приїхала з Познані. Вона є поетесою, літературним критиком, есеїстом, редактором католицьких видань. Несподіванкою для нас було те, що пані Данута народилась у Києві – перед початком ІІ Світової війни. Під час військових дій вона втратила своїх батьків. Згодом прийомні батьки вивезли її до Польщі, де, зокрема, побачили світ 16 її поетичних збірок.

З творчістю Казиміра Бурната (Kazimierz Burnat) чимало читачів України вже знайомі з перекладів  Юрія Завгороднього, якого, на жаль. вже серед нас немає. Також вірші цього знаного поета  звучали на радіо «Культура» в перекладі та оригіналі. Нам доводилось з ним зустрічатись  на Міжнародній Галіціійській літературній осені, яку проводить щорічно на польському Погір’ї (з приїздом в Україну до Львова) відомий поет і пропагандист поезії Анджей Грабовський, Andrzej Grabowski а також на поетичних зустрічах у Жешові та Познані. К. Бурнат   є автором понад 10 поетичних збірок, перекладав вірші з чеської та української мов, відомий як видавець часопису.   Його вірші друкувались у багатьох країнах світу. Нині очолює Вроцлавського відділення Спілки літераторів польських.

Також з польського морського побережжя, з Дембніци Кашубської  (Dębnicy Kaszubskiej)  прибув поет, сатирик, критик (за фахом – учитель) Єжи Фрицковський . (Jerzy Fryckowcki) Він також є автором багатьох поетичних книжок. Його вірші перекладались англійською, французькою, німецькою, литовською та на кілька слов’янськими мовами.

В ошатній залі на другому поверсі Національної Спілки письменників України вечір відкрив  поет, перекладач Олесь Гордон, познайомив присутніх з їх польськими гостями. Поети з Польщі розповіли про свою творчість, прозвучали вірші в оригіналі та перекладі українською мовою.

На цій зустрічі був присутній член письменницької спілки, прозаїк, літературознавець  Олександр Деко, який вже багато років є головним редактором часопису «Соборність», що виходить в Ізраїлі українською мовою. Він запросив присутніх українських літераторів і польських  письменників до співпраці з  цим виданням.

Виступила поетеса, літературознавець  Наталя Єржиківська, розповіла про  чільне місце в програмі по славістиці Інституту літератури АН України українсько-польських літературних досліджень, запросила  гостей до радіопередачі, яку вона веде на українському радіо.  Висловила свої побажання щодо  подальших українсько-польських літературних взаємин поетеса і перекладачка Антонія Цвід, лірика якої перекладалась польською.

Другого дня гостей вітав славетний будиночок у Голосієві,  де розміщений Київський літературно-меморіальний музей імені Максима Рильського. Завідувач кафедрою полоністики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка  професор Ростислав Радишевський  розповів про доробок українсько- польських видань, здійснених ним самим і під його керівництвом. Серед них ряд книжок – перекладів  польських поетів української школи. Особливу увагу привернуло присутніх його монографічна книга «Українська полоністика: проблеми, школи, сильветки», де, зокрема, вміщена стаття «Максим Рильський – патріарх української полоністики».

Розповів, що упорядкував рукопис власних перекладів поезій Леопольда Стаффа, а також здійснених різними українськими  літераторами, але майбутня книжка потребує фінансової підтримки.       

Директор музею Ві кторія Колесник розповіла про родинні корені Максима Рильського, глибоке відчуття і розуміння ним польської літератури, мистецтва. культури і титанічну діяльність поета на ниві плідних  польсько-українських взаємин, нові видання творів поета.

Перекладач, головний редактор «Dziennika Kijowskiego» і журналістка Анжеліка Плаксіна розповіли про тематичне розмаїття, плани їхнього видання. 

Потім польські поети Данута Бартош, Казимір Бурнат і  Єжи Фрицковський почитали свої поезії, розповіли про літературну діяльність, не обминули і сучасних проблем. Зокрема, активний громадський діяч, творець польського молодіжного харцерства, а в молодості парашутист, військовий десантник (żołnierz Czerwonych Beretów) Казимір Бурнат ніяк не міг зрозуміти чому коли в Україні йде війна на східних кордонах, щодня або гинуть, або стають пораненими молоді патріоти –  таке повсюдне святкове розслаблення молоді в столиці, розмаїті розваги, безтурботність, пиття пива, немає навіть внутрішньої зібраності. Таке, як йому здалось, не в польському характері. Мовляв, поляки стають спільними у біді. Таке звикання «Моя хата скраю» дуже небезпечне.  «Так що у вас насправді? Є війна чи ні ?» - питає польський поет...

Сиділи потім на мальовничому подвір’ї, де яблуні цвіли ще Максиму Рильському,  за столиком з  парасолькою над ним і всіма нами. (А от незрима «європейська парасолька» поки-що існує лише над нашими гостями, подумалось мені). Радо нас запрошували приїхати. А це нелегко, навіть жертовно щодо сімейного бюджету сім’ї, коли одна поїздка  поїздом з Києва до Варшави, після нашої  девальвації гривні,  коштує стільки, скільки місячна середня зарплата чи пенсія літератора.

А матеріальну  підтримку  наших творчих поїздок  тепер і поляки, на жаль, здійснюють рідко. Європейські ворота,  хоч і незримі, а все-таки ворота. Ми й досі поза ними. Можна помріяти, звичайно,  що головна надія на нашу майбутню не корупційну економіку.

Важливо, щоб лишалась надія…

Станіслав ШЕВЧЕНКО


Danuta Bartosz

W ALBUMIE POWOŁANIA

Gdy
na szkolnym boisku
kopałeś piłkę
i chciałeś strzelić gola
prosiłeś Boga
by Ci w tym pomógł
Jak trener
zdecydował
goli strzelać nie będziesz
zagrasz
w obronie
będziesz stał i chronił
bram Kościoła
Reguły gry
najlepiej ustalać samemu
Bramkarz
zna zamiar
zbuntowanego Anioła

***        


Jerzy FRYCKOWSKI

LIST Z WARTY

Matko
wybacz że całując twoje dłonie
nie mogę zdjąć metalowego nakrycia głowy
jestem na służbie
kruszę opłatek w kieszeni
ten który przesłałaś w ocenzurowanym liście
twardy stempel urzędnika
połamał go na kilka części
rozdałem je wierzącym
w szybki koniec zimy stulecia
Matko
palców u nóg już nie czuję
a moja gwiazda jeszcze się nie zapaliła
wiem że robisz na drutach
ciepłe wełniane skarpety
ale pociągi teraz tak rzadko kursują
Matko
nie tłumacz swoich łez katarem
jestem pod dobrą opieką
Strzelać nam jeszcze nie kazano

***


Kazimierz BURNAT

BEZDENNA NIEBIESKOŚĆ

Za rogiem ostatniej sekundy
plantacje ducha
pędy rwące ku niebu
w wieczność
zbłąkany podmuch inspiracji
wysiłek podświadomości
i olśnienie —
epifaniczne iluminacje
nad niewyczerpalnym źródłem życia
wnikają w krainę
nieziszczalnego spokoju
fuga w szczelinie życie-śmierć
łączy szept z ciszą
jednak w bezwietrznej wieczności
radość ułudą
chirurgicznym pojmowaniem ducha
w czarnym prześcieradle
taka twoja
piękna samotność


Zamierzeniom i aktualnej sytuacji w procesie twórczości literackiej poświęcona była rozmowa pod parasolem w sadzie Maksyma Rylskiego, zainicjowana przez prof. Rostysława Radyszewskiego
(w centrum)

Передплатити „Dziennik Kijowski” можна протягом року в усіх відділеннях зв’язку України