Нещодавно в місті Чернівці вийшла друком книжка Тараса Савки і Світлани Шабат-Савки «Олеша: з глибини віків до сьогодення».
Автори-подружжя розповідають про історію свого рідного села Олеша Монастирського району Тернопільської області. Вони, зокрема, зазначають: «На межі ХІХ – ХХ ст. в Олеші за активного сприяння крайової влади з‘явилися поляки-колоністи (мазури), які відіграли помітну роль у розвиту села.
Першими прибули три родини з Польщі, з Тарнавщини: Кайдера, Бальовендера, Марцінчика, трохи пізніше – сім‘ї Вегжина, Домки, Голуба, Качура, Крупи, Костки і Галіка, ще пізніше, під час першої світової війни – родини Юркевича, Палюха, Піщака, Гардзіля, Цебуляка.
Від самого початку колоністи намагалися пристосуватись до оточення, оволоділи українською мовою, дуже обережно підходили до громадських справ, були працьовитими селянами, добрими помічниками, зналися на лікуванні худоби, а тому заслужили авторитет серед місцевого населення. Так, п. Вегжинка була повитухою (акушеркою), обслуговувала матерів всього села упродовж 45 років.
Між собою мазури говорили польською мовою, організували товариство «Кулко Рольніче», до якого намагалися залучити й українських селян.
Станом на 1900 рік в Олеші проживало 122 поляки (17,8% населення села). На 1 вересня 1939 року кількість поляків зросла до 330.
Коли польська влада організувала пацифікацію, то майже всі олешівські поляки-колоністи підписали звернення до влади з проханням не проводити каральну акцію проти українців села. І пацифікація Олешу не зачепила.
У 1935 році на заході села було встановлено пам‘ятний хрест з нагоди нормалізації польсько-українських відносин.
На початку другої світової війни олешівські мазури почали покидати село. Одні виїхали в Польщу, інші опинилися в радянських тюрмах і таборах Сибіру, частина залишилась в селі.
У 1941-1944 роках в Олеші відбувалися антипольські акції. За приблизними підрахунками у роки німецької окупації в селі було знищено близько 70 поляків. Часто у польських погромах гинули українські селяни, які мали необережність заховати у себе родича-поляка чи сусіда.
У 1944-46 роках всі поляки покинули Олешу і виїхали в Польщу.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ
