Dziś: piątek,
04 października 2024 roku.
Pismo społeczne, ekonomiczne i literackie
Archiwum 2014
Czasopisma
ЩЕ ОДНЕ ВІКНО В ЛІТЕРАТУРНИЙ «ВСЕСВІТ» (z nr 471)

Побачив світ 1-2 номер журналу іноземної літератури «Всесвіт»,

виданий спільно з Польським інститутом у Києві. Він виявився наповненим  яскравими творчими постатями та цікавими творами. У вступному слові директор Польського інституту в Києві Ярослав Ґодун, зокрема,  відзначив, що у часописі «Всесвіт» і раніше  друкувались твори  відомих  польських майстрів художнього слова, а затим коротко представив авторів – польських письменників, чиї твори є  у свіжому випуску, подякував українським літераторам за надруковані літературознавчі статті та переклади. Отже, розповімо про них детальніше.   

Традиційно журнал відкривається розділом «Поезія». Найстарший з представлених тут поетів – Владислав Броневський (1897-1962).  Він  у буремній  молодості був прихильником  робітничого руху, провідником  соціалістичних ідей, що відбилось у багатьох творах. А водночас – активний боєць легіонів Пілсудського, відважний воїн Першої світової війни, відзначений найвищими польськими нагородами. Був і в’язнем НКВД... Багато в його долі інших драматичних подій, що свідчать про його  невпокорену, діяльну натуру. Так само розмаїтий він  і в поетичній творчості: в його книжках  можна знайти справжню лірику, гротеск,  соціальні мотиви (дещо й прямолінійні), філософське наповнення. Його поезії, перекладені Ігорем Пізнюком для цього видання, волають до трагедій ІІ Світової війни – до Майданку, до тіл замучених також з інших концтаборів, а також цим поезіям  притаманні  філософські роздуми про  «плоди переможних борінь» у пам’яті онуків.

Схожі  теми порушують і вірші Єжи Фіцовського (нар. 1924 р.), також перекладені Ігорем Пізнюком. Вражає  припис-автограф, який передує віршеві «Сім слів» з свідчень єдиного вцілілого в’язня з концтабору в Белжеці Рудольфа Редера про останні слова хлопчика, зачиненого фашистами в газовій камері: «Мамусю! Але я був слухняний! Темно! Темно!». Цей вірш починається так:

Усе було використано
усі загинули але ніщо не гине
купа волосся що спало з голів
для фабрики гамбурзьких матраців
золоті зуби вирвані
від знечуленої смерті... 

(пер. Ігор Пізнюк)

Болючий також  вірш «Я розповім тобі історію»:  (... я розповім іще теплу від освенцимських печей...)

А ось у циклі «Лист до Марка Шагала» відчутна летюча фантазія, подекуди гротеск автора. Інколи його поетична манера близька до Тувіма.

Єжи Фіцовський був в’язнем табору Павяк, брав участь у Варшавському повстанні, а в пізніші часи був учасником руху Солідарності; певний період у соціалістичні часи його творчість замовчувалась.

У перекладі Романа Лубківського представлена поема Константи Ільдефонса Гальчинського «Зачарована бричка». Як і в багатьох інших творах, у цій відомій поемі є поєднання ліризму, казковості, епатажу, романтики. Це один із дуже відомих творів, у яких поет втілив нові художні засоби вираження дійсності:

 (...)
Запитайте Артура
не брешу, їй же бо!
Шість слівець (от культура!)   
в телеграмі було:
ЗАЧАРОВАНА БРИЧКА.
ЗАЧАРОВАНИЙ КУЧЕР.
ЗАЧАРОВАНИЙ КІНЬ.
  (...)

(пер. Роман Лубківський)

Також у часописі вміщена стаття Р. Лубківського про К. І. Гальчинського «Поет із сузір’я найближчого до нас».

У перекладі Ірини Карівець надруковані останні вірші нобелістки Віслави Шимборської, які ввійшли до збірки «Досить». У ній  13 завершених поезій, а також містяться  фрагменти незавершених віршів.

І ця збірка засвідчує, що поетеса залишалась до кінця вірною своїй вражаючій парадоксальності з дещицею іронії:

ДОЛОНЯ

Двадцять сім кісток,
тридцять п’ять м’язів,
близько двох тисяч клітин нервових
у кожній пучці наших п’яти пальців.
Цього майже достатньо,
щоб написати «Mein Kampf»
або пригоди «Вінні-Пуха».

(пер. Ірина Карівець)

Поезія  Урсулі Козьол  преставлені добірками з  книжок «Перельотом» і Супліки» в перекладах (С. Ш.) Остання збірка була номінована до нагороди НІКЕ в 2006 р. Це одна з найцікавіших і найглибинніших поетес в сучасній польській літературі. Вона вдумливий архітектор власної поетичної мови, уважна до деталей, гармонійно поєднує філософію та чуттєвість, сміливо досліджує теми ті,  що «на грані» з небуттям. Вдало передає. водночас, притаманне багатьом відчуття певної хаотичності., скороминущості світу, «калейдоскопічності» подій.

 ПЕРЕЛЬОТОМ

Димлять хмарами гори
хмар під ступнями море
де я буду чим я стану
як під землю дістанусь

Буду димом і тінню
і потрав’я корінням
і нечутним іменням
і губами каміння

розділюся з собою
вже не буду такою
а нечутне імення
змелють губи каміння  

(пер. С. Ш.)

Також у поетичному розділі журналу – поезії професора полоністики  Ягеллонського університету, відомої дослідниця сакральних поетичних текстів, зокрема творів Кароля Войтили – Зофії Заремб’янки. Переклала ці вірші Наталя Сидяченко.

Розділ «Проза. Драма», який за кількістю сторінок журналу в 4 рази перевищує поетичний, особливо заслуговує на вдумливе прочитання.

Ще й рік не пройшов після смерті всесвітньо відомого польського прозаїка і драматурга Славоміра Мрожека, який жив, крім Польщі,  в багатьох інших  країнах і послідовно відстоював демократичні перетворення в своїй Вітчизні. У цьому випуску він представлений низкою оповідань і фрагментами біографії. Особливо мене вразило оповідання «У млині, у млині мій пане-добродію». Якийсь моторошний, вражаючий  реалізм, а водночас містика відчуваються в життєвій драмі мельника, хоча, власне, з ним нічого загрозливого для життя не відбувається, але ж  «реально- нереальні» метаморфози відбуваються з його свідомістю! До того ж дуже важливе тут підґрунтя народної звичаєвості. Переклад – Ігоря Пізнюка.

П’єса на 2 дії Вєслава Мисливського «Реквієм для господині» представлена в перекладі Теодозії Зарівни. З цікавістю розвивається дія в постмодерністичній ейфорії характерів основних героїв,  в яких багато психологічних знахідок для розуміння і сучасного життя. Діалоги відтворені майстерно.

Шанувальники детективів з насиченою фабулою зацікавляться дуже короткою повістю Марека Беньчика «Книга обличчя» про видатного майстра саме такого жанру, американського письменника Реймонда Чандлера, з нагадуванням про його славетного персонажа – каліфорнійського приватного детектива Філіпа Марлоу  (переклад Світлани Сухарьової).

Гадаю зацікавлять читачів також  оповідання Даріуша Бітнера «Початок»,  Павла Ґюле «Стіл», роман Єжи Пільха «Тисяча спокійних міст» – друк останнього буде завершений в наступному числі журналу. Переклав ці твори  Ігор Пізнюк.  

У розділі «Письменник. Література. Життя» читачі знайдуть статті добре відомих їм українських авторів: Юрія Андруховича, Оксани Пахльовської, Олександра Братчука, Анатолія Івченка, Миколи Рябчука, Дмитра Дроздовського. Романа Лубківського, Наталі Сидяченко.

На завершення хочеться подякувати редколегії журналу: Юрію Микитенку, Олегу Микитенку, Дмитру Дроздовському,  Ніні Харчук за   відкриття читачам ще одного вікна в літературний «Всесвіт».

СТАНІСЛАВ ШЕВЧЕНКО

Передплатити „Dziennik Kijowski” можна протягом року в усіх відділеннях зв’язку України