Світ міняється щохвилини. Те, що неможна було собі уявити ще вчора – сьогодні вже реальність. Хто б міг подумати, що на 23 році незалежності Україна залишиться без Криму, а Східними просторами будуть розгулювати банди сепаратистів. А кожен хто не за сепаратизм, а борони Боже іще й представник іншої національності, з іншими політичними поглядами, то тобі немає місця в ефемерній «Новоросії» чи окупованому Криму. Прикро, що в головах сепаратистів під впливом російської пропаганди засіла думка про те, що революція на «Євромайдані» робилась поляками і американцями. Їм важко зрозуміти, що попередня українська влада сама довела народ до закономірного повстання. Вона хотіла позбавити людей найголовнішого - надії жити в кращій державі.
А ще прикріше, що деякі несвідомі представники польського народу, які жодного разу не побували в Україні, зараз навипередки роблять заяви про правильність дій РФ по відношенню до нашої держави. Обзивають весь український народ «бандерівцями», хоча у своїй більшості не знають справжнього значення цього слова. Чомусь знову і знову піднімаються питання «Волинської трагедії», «Східних Кресів», «звірств» українських націоналістів. Кому це вигідно? Риторичне питання, на яке однак є закономірна відповідь. Хтось хоче за якісь примарні політичні дивіденди посварити український і польський народи. Зруйнувати роками будований мирний міжнаціональний діалог в Україні. Вони не розуміють, що слово теж може вбивати. В політиці, як в інших суспільних відносинах, повинна бути моральна відповідальність за вчинки і слова.
Я не думаю, що польські ультраправі до кінця усвідомлюють ті речі, про які вони говорять. Скоріш за все вони живуть в якомусь примарному світі, де більшість мешканців «Східних Кресів» сплять і бачать себе у складі «Великої Речі Посполитої», а ті хто проти – це «бандерівці», які мріють знову повторити «Волинську різанину».
Насправді, реальність зовсім інша… Українці і поляки в більшості своїй зробили правильні висновки про складні сторінки в нашій багатовіковій історії взаємин. Їх потрібно пам’ятати, але не потрібно повторювати. Мирне співіснування наших народів може принести успіх і процвітання, а ворожнеча тільки занепад і страждання. Ті сили в Польщі, що ведуть антиукраїнську пропаганду насправді несуть шкоду самій РП, яка за основу своєї зовнішньої політики вибрала шлях мирного співіснування зі своїми сусідами. І можливо, пройде не так багато часу, і ми забудемо всі чвари, що нам нав’язувалися століттями, заради миру, цінність якого не завжди зрозуміла в час спокою та надзвичайно гостро усвідомлюється в час насильства.
Семен М. (Київ)
