Не лише широкому загалу, а й фахівцям-літературознавцям і в Польщі, і в Україні ім¢я Юзефа Лободовського донедавна було майже невідомим, оскільки і в соціалістичній Польщі, а тим паче в совєтській Україні, його творчість була забороненою. А проте важко знайти людину, котра б доклала більше зусиль для польсько-українського порозуміння. Опинившись під час Другої світової війни на Заході і працюючи в Мадриді на радіо, Лободовський весь свій талант і енергію вкладав у цю справу. Талановитий поет і перекладач, публіцист і прозаїк, він активно реагував на найболючіші події в світі і, зокрема, в Україні. На українську тематику він писав, починаючи ще від перших своїх збірок «Розмова з Вітчизною» (1935) та «Демонам ночі» (1936). А далі з-під його пера з¢являються «Пісня про голод», «На смерть генерала Тарнавського», «Триптих про замучену церкву», «Похвала Україні», «На смерть повішених українців», «Пісня про Україну», «Українським поетам», «Молитва на війну» та інші.
Про це зокрема йшлося під час міжнародної конференції «Між літературою та політикою – Юзеф Лободовський» яка відбулася 22-23 жовтня в Любліні – місті, де минула юність поета – за підтримки й ініціативи Люблінського музею, Літературного музею ім. Юзефа Чеховича, Інституту слов’янської філології Університету Марії Кюрі-Складовської в Любліні, а також люблінського відділення Товариства польських письменників.
Ґрунтовним дослідженням «Лободовський – поет» конференцію відкрив відомий польський дослідник творчості поета Єжи Швенх. Доктор Ірена Шиповська з Варшави, яка була особисто знайома з Юзефом Лободовським в часи його життя в Мадриді, представила свою книгу, побудовану на незнаних досі щоденниках Лободовського і прочитала доповідь на тему «З ненадрукованих записників Юзефа Лободовського».
Не менш цікавими були виступи й інших учасників. Доктор Анна Насальська (УМКС, Люблін) виступила з темою «Про прозу Юзефа Лободовського»; завідувачка Літературного музею ім. Юзефа Чеховича, пані Ева Лось прочитала реферат «Спадщина Юзефа Лободовського у сховищах і в роботі», науковець Публічної бібліотеки ім. Ієроніма Лопачинського Ева Хадріан дослідила бібліографічні видання творів Лободовського. Про співпрацю Юзефа Лободовського з Єжи Гедройцем і паризькою «Культурою» розповідав вчений з Інституту історії АН Польщі Павел Лібера. Доктор Аліція Якубовська-Ожуг з Жешува висвітлила «Біблійні мотиви в поезії Лободовського», а її земляк доктор Ян Вольський присвятив свій виступ темі «Лободовський – Іванюк. Поетична дружба». Зворушливим був виступ Тадеуша Звілян-Грабовського, багатолітнього дослідника життя та творчості Юзефа Лободовського, який почав його словами «Для мене особисто Лободовський – це все».
Вагомо прозвучала на конференції українська тематика в творчості Лободовського. «Юзеф Лободовський – продовжувач романтичної «української школи» – такою була тема реферату професора Анджея Фабіановського з Варшави. Реферат «Юзеф Лободовський і Україна» прочитала професор Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка Наталя Сидоренко. Наша землячка, нині викладач Люблінського УМКС Людмила Сірик виступила з дослідженням «Україна поетична й реальна Юзефа Лободовського». Двоє доповідачів з Луцького Волинського університету доктор Світлана Кравченко розповіла про «Проблеми міжкультурного співробітництва в публіцистиці Юзефа Лободовського в 30-і роки», а доктор Надія Сташенко обрала темою свого виступу «Волинь в житті Юзефа Лободовського». Українські переклади поезії Лободовського дослідив відомий поет і перекладач з Києва Сергій Борщевський. Перекладачка з Києва Олена Катаєва прочитала реферат на тему: «Українські мотиви в творчості Юзефа Лободовського».
Важливо, щоб у нашій країні узнали та полюбили цього поета, який так багато зробив для України. Він вірив, що колись так і буде. Як він сам писав у вірші «Похвала Україні»:
«Але ти мої щирі листи, Україно,
які бути відозвою й універсалом хотіли,
тільки білими враз голубами у небо злетіли,
прочитаєш колись в дні щасливі свої, як молитву
ми звичайно читаємо, перш ніж рушати на битву,
і своїм, Україно, ти визнаєш рано чи пізно
цього ляха-поета, який прославляв тебе в пісні».
Олена КАТАЄВА
