Нещодавно в Луцьку вийшла друком монографія Ольги Яричук «Польсько-український міжкультурний діалог». Це докторське дослідження, написане у рамках чотирирічної стипендії Європейського колегіуму польських і українських університетів та захищене 2008 року на факультеті гуманітарних наук Люблінського католицького університету Йоана Павла ІІ.
Авторка аналізує «Biuletyn Polsko-Ukraiński», який виходив у Варшаві з 1932 до 1938 року і був присвячений найболючішому питанню національної політики ІІ Речі Посполитої – українському - і ставив собі за головну мету залагодити польсько-українське протистояння в суспільстві, пропонуючи новий стиль польсько-українських стосунків. Це перший польський часопис такого типу.
Душею «Biuletynu Polsko-Ukraińskiego» був його головний редактор Володимир Бончковський. Він залучив до співпраці відомих польських і українських публіцистів і літераторів. З польського боку були Леон Василевський, Марцелі Хандельсман, Станіслав Стемповський, Станіслав Папроцький; з українського – Євген Маланюк, Богдан Лепкий, Андрій Крижанівський, Микола Ковалевський та інші.
Значне місце в «Biuletynie…» займає популяризація української літератури.
Часопис виконував функцію консолідуючого чинника прогресивних сил обох народів. «Biuletyn Polsko-Ukraiński» виховав гроно людей, без яких реалізація нинішніх польсько-українських стосунків, без сумніву, була б складною.
Польсько-український діалог у пресі міжвоєнної доби
Ще одне опрацювання, яке вийшло також в Луцьку - це монографія Світлани Кравченко «Періодичні видання Польщі 20-30х років ХХ століття у світлі суспільно-культурних процесів міжвоєнної доби: літературна комунікація, польсько-український діалог».
Авторка зазначає: «упродовж 20-30х рр. у польському суспільстві всупереч пануючій громадській думці серед польської інтелігенції жила й розвивалась ідея польсько-української співпраці та спільного поступу. Вона була пов’язана головним чином із політичними колами пілсудчиків і дещо в іншому варіанті декларувалася лівими силами. Ідея польсько-українського союзу спиралася на ідеологію польського прометейського руху, втілювалась у діяльність Польсько-українського та Орієнталістичного товариств у Варшаві, реалізувалася на шпальтах періодичних видань «Wschód», «Zet», «Biuletyn Polsko-Ukraiński», декларувалася літераторами, котрі згуртувалися довкола літературного місячника «Kamera» й іншими культурними осередками. Місію міжнаціонального культурного діалогу, який особливо актуалізувався в міжвоєнну добу, поряд із частиною польської інтелігенції несла українська еміграція, численні громадські організації та культурні осередки Галичини й Волині».
Світлана Кравченко розглядає польські та українські періодичні видання, які виходили на теренах Польщі у 1920-і – 30-і роки, їх роль у літературному процесі, відображення польсько-українського дискурсу й зв'язок із суспільно історичними явищами. Монографія Світлани Кравченко адресована всім, хто цікавиться історією преси, літературним процесом і польсько-українськими стосунками.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ
