Dziś: poniedziałek,
25 stycznia 2021 roku.
Pismo społeczne, ekonomiczne i literackie
Witryna
II Międzynarodowa Konferencja Naukowo-Praktyczna
PAMIĘTAJMY O TYCH, KTÓRZY POZOSTALI WIERNI DO KOŃCA!

W tym roku obchodzimy 80. rocznicę Zbrodni Katyńskiej. Na przełomie kwietnia i maja 1940 r., decyzją najwyższych władz ZSRS, rozstrzelano ponad 21 tys. Polaków. Zamordowani zostali m.in. żołnierze Wojska Polskiego, Korpusu Ochrony Pogranicza, funkcjonariusze Policji Państwowej, urzędnicy... Bestialski mord przez lata trzymany był przez władze sowieckie w ścisłej tajemnicy. Dopiero w 1990 r. ZSRS oficjalnie potwierdził prawdziwość oskarżeń o popełnienie okrutnych przestępstw. Zbrodnia Katyńska jest dziś jawnie uznawana za ludobójstwo, zbrodnię wojenną i zbrodnię przeciwko ludzkości.

Temu ważnemu tematowi martyrologii 21 listopada poświęcona została II Międzynarodowa Konferencja Naukowo-Praktyczna pod tytułem „Miejsca/miejsce pamięci w polsko-ukraińskim dialogu porozumienia (80. rocznica Zbrodni Katyńskiej)”.

Organizatorami Konferencji (tym razem on-line) byli: Ministerstwo Edukacji і Nauki Ukrainy, Ambasada Rzeczypospolitej Polskiej na Ukrainie, Federacja Organizacji Polskich na Ukrainie, Narodowy Uniwersytet Przyrodniczy Ukrainy, Instytut Historii Ukrainy NAN Ukrainy.

Obrady konferencji zagaił radca Wydziału Konsularnego i Polonii Ambasady RP w Kijowie Jacek Gocłowski i poprosił o otwarcie obrad Ambasadora RP na Ukrainie Bartosza Cichockiego, który w swoim wystąpieniu m.in. zaznaczył: „Chciałbym zwrócić uwagę jak wielkie znaczenie mają badania nad ujawnieniem prawdy o zbrodni katyńskiej dla dekonstrukcji komunizmu w Polsce, ale także dla uzdrowienia relacji polsko-rosyjskich i budowy właściwych relacji polsko-ukraińskich”.

Dziekan Narodowego Uniwersytetu Przyrodniczego, Członek Rzeczywisty Polskiej Akademii Nauk dr Zinowij Różyło konstatował ze smutkiem, że, z powodu pandemii naruszona została sprawdzona już czasem tradycja umiejscowienia konferencji w murach jego uczelni i wyraził nadzieję, że następne spotkanie odbędzie się jak wcześniej.

Wiele ciekawych i konstruktywnych referatów przygotowali uczestnicy konferencji. Znaczącą zaletą konferencji było to, że problemy w niej postawione omawiali ukraińscy i polscy naukowcy, historycy, eksperci, działacze kultury, publicyści, archiwiści, muzealnicy, praktycy i eksperci a nie politycy, co dodawało wiarygodności faktu.

Wśród celów postawionych przez inicjatorów do omówienia w wystąpieniach prelegentów konferencji znalazły się takie kwestie jak: multinarodowa martyrologia, poszukiwanie inkluzywnego podejścia w procesie zachowania polityki pamięci, uszanowanie pamięci ofiar genocydu i morderstw masowych, kultywowanie kultury stosunków międzynarodowych i dialogu w rozwiązaniu „trudnych pytań”. Prezentacje naukowe uzupełniano pokazami slajdów, co pozwoliło słuchaczom obejrzeć dokumenty archiwalne, w tym i zdjęcia badań ekshumacyjnych.  

Konferencja umożliwiła wymianę praktycznych doświadczeń w płaszczyźnie dwustronnych badań naukowych w dziedzinach objętych zasadniczym tematem konferencji.

Materiały wyświetlone w wystąpieniach prelegentów zostaną opublikowane w drukowanym zbiorze konferencji oraz na portalu elektronicznym Narodowej Biblioteki Ukrainy im. W. Wernadskiego.

Konferencja, chociaż w niełatwych nieraz do pokonania, skomplikowanych warunkach technicznych, przebiegała na wysokim poziomie w rzetelnej roboczej atmosferze dzięki staraniom organizatorów, szczególnie dyrektor Domu Polskiego w Kijowie Marii Siwko i docent NUP dr Walentyny Melnik, która razem z Radcą Jackiem Gocłowskim perfekcyjnie prowadziła obrady.

Na finałowym posiedzeniu plenarnym jednogłośnie przyjęto następującą rezolucję konferencji:

РІШЕННЯ
МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«Місця/місце пам’яті в польсько- українському діалозі порозуміння (до 80- х роковин Катинського злочину)»

Відзначаючи важливість напрацювань конференції щодо вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів, збереження національної пам’яті, розуміючи необхідність і важливість посилення співпраці у формуванні політики примирення та «подолання минулого», толерантності, людяності, сучасного світогляду у молодого покоління, з метою подальшого розвитку зв’язків Польщі та України в контексті стратегії партнерства та забезпечення національних інтересів країн-сусідів в міжнародному середовищі, враховуючи глибинні історичні, економічні і культурні зв’язки та відповідно до визначених напрямів, учасники конференції вважають за необхідне:

1)                науковій, освітянській та громадській спільноті посилити увагу до вивчення аспектів україно-польських відносин, залучаючи архівні та інші документи, продовжити практикувати зустрічі з особливо чутливих питань для громадськості;

2)                визначити, що тематика доповідей, склад учасників конференції свідчать, що події та явища історії, які сприяють активізації суспільної свідомості, національної пам’яті, консолідації польського і українського народів задля успішного вирішення викликів ХХІ століття, є невичерпним джерелом історичних наративів та наукових пошуків;

3)                констатувати високий науковий і культурно-просвітницький рівень доповідей, оприлюднених впродовж роботи конференції;

4)                з метою подолання конфліктогенності у сфері історичної свідомості, з урахуванням плюралізму поглядів, вважати за доцільне розширювати регіональні та міжнародні зв’язки науковців та освітян України з представниками польських наукових та навчальних установ, неурядових організацій та державними інституціями, зокрема у сфері культурно- гуманітарного співробітництва;

5)                рекомендувати в подальшому продовжити практикувати дискусії в площині щорічних Міжнародних науково-практичних конференцій, науково-тематичних семінарів, круглих столів, workshop, тематика яких пов’язана із висвітленням питань історичних зв’язків між Польщею та Україною, основних напрямів міжнародної політичної діяльності та критеріїв, що впливають на зміцнення політичного іміджу і міжнародних позицій обох держав, краєзнавчих аспектів цих питань;

6)                вважати Катиньський злочин спланованим елементом реалізації політики репресій   сталінського   режиму   щодо   народів   України   і   Польщі.

Продовжити пошук місць поховань жертв Катинського злочину, документів, списків безвинних жертв масових розстрілів, ініційованих сталінським режимом. Оприлюднити у ЗМІ (в т. ч. соціальних мережах) звернення учасників конференції (науковців, істориків, краєзнавців, дослідників різних  країн) щодо невідкладної реабілітації  жертв Катинського злочину на території Украіни та сусідніх країн, де представниками НКВС були знищені громадяни Польщі різних національностей: українці, білоруси, росіяни та інші, що проходили службу у її збройних силах, правоохоронних органах, різноманітних закладах або таких, що проживали на той момент на території Західної України й Західної Білорусії, що були частинами Польщі.

7)                оприлюднити рішення конференції та розмістити інформацію щодо її роботи, рішень, напрацювань учасників пленарного і секційного засідань в польських та українських ЗМІ та соцмережах серед наукової, освітянської спільноти, представників громадських об’єднань;

8)                опублікувати доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Місця/місце пам’яті в польсько-українському діалозі порозуміння (до 80-х роковин Катинського злочину)» у друкованому Збірнику матеріалів конференції та розмістити їх у електронному доступі на веб порталі НБУ імені Вернадського.

Оргкомітет

Передплатити „Dziennik Kijowski” можна протягом року в усіх відділеннях зв’язку України