Хелена Седик з полковником розвідки Петром Недзельським
Тридцять другу річницю виведення радянських військ з Афганістану кияни радше не відзначали, а згадували все, що з тим пов’язане, та поминали полеглих.
Юнаки, котрим 40 років тому Кремль наказав виконати “інтернаціональний обов’язок” у далекій країні, добре відчули й усвідомили підлість і підступність намірів “партии и правительства” підминати під себе інші народи.
З 160 тисяч тодішніх воїнів-афганців з України, 3 тисячі загинули на землі, де їх зустріли як окупантів. Вцілілі, звісно, нині вже ветерани, пам’ятають Афган як страшну сторінку свого життя.
Серед примусово відправлених «інтернаціоналістів» були і українці польського походження. Доля необстріляних лейтенантів Миколи Непом’ящего, Олександра Левицького й Петра Недзельського мені добре відома. Вони були серед тих, кого кидало радянське керівництво в афганське пекло без розбору. Дякуючи Богу, хоч і з пораненнями, додому хлопці повернулися. Далі було чимало випробувань… Найгарячіші почалися навесні 2014-го , коли “старший брат” із сусідньої Росії не з “лейкой и блокнотом”, а з танком і кулеметом рушив на Донбас. Досвідчені офіцери-резервісти добровільно через районні військкомати пішли захищати свою (!) землю.
Микола Непом’ящий. Полковник резерву
Полковник М. Непом’ящий, хоч і пересувається з паличкою, як парамедик допоміг не одному пораненому на фронті. Зараз він на громадських засадах опікується військовими інвалідами.
Онук свого часу репресованого відомого композитора Олександра Левицького, теж Олександр, хоч і прийшов в Оболонський військкомат у високому званні, в червні 2014-го був зарахований як майор начальником розвідки 25-го батальйону територіальної оборони “Київська Русь”. За його плечима виключно гарячі точки. Та найгарячіша – Дебальцево. Все, що там відбувалося, ні забути, ні пробачити – неможливо. Тепер, незважаючи на інвалідність після трьох контузій, “Лис” (позивний О. Левицького), завжди зі своїми побратимами. Згадує не Афган, а Донбас…
Олександр Левицький. Майор розвідки батальйону «Київська Русь»
В когорті обстріляних АТОшників також киянин – полковник розвідки в запасі Петро Недзельський. Він чемпіон Середньоазійського військового округу з боксу (1981р.), з 1992-го по 1996-й був спаринг-партнером братів Кличків. Яскравих сторінок у житті “Діда Мороза”, такий позивний офіцера, – не бракує. Про нього та його родовід дізнаєтесь пізніше.
2014-го року в Деснянському районному військкоматі добровольця-полковника перетворили на капітана, заступника начальника штабу батальйону 92-ї Окремої механізованої бригади. В цьому складі й воював на Луганщині в Трьохізбенці. Навесні 2015-го отримав бойову травму. Коли виповнилося 60 років – “Діда Мороза” демобілізували. Однак, він і зараз збирається “Dla ojczyzny ratowania” на Донбас.
Про це розмовляла з українськими поляками в Центральному будинку офіцерів під час зустрічі, організованої КМДА в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Хелена Седик
голова Спілки поляків «Bez granic»
