W dalekiej Polinezji
Jest taki zwyczaj, że się
Co roku każe starcom
Na drzewa włazić w lesie.
A potem tęgie chłopy
Drzewami trzęsą długo –
Jeżeli starzec spadnie,
Dobity jest maczugą.
Lecz do najbliższych trzęsień
Spokojne całkiem dni ma
I żyje sobie fajnie
- Jeżeli się utrzyma…
Na szczęście nikt by u nas
Nie sprzyjał dzikim harcom
I nikt nie każe teraz
Na drzewa włazić starcom.
Bo tam, gdzie kwitnie postęp
I cywilizacja,
Tam przecież nikt nikogo
Maczugą nie dobija.
Antoni MARIANOWICZ
***
РІЗНИЦЯ
В далекій Полінезії
Є звички такі дикі
Щороку кажуть старцям
На дерева влазить в лісі.
А потім добрі хлопи
Дерева труять справно
Як тільки старий спадне
Доб’ють його негайно.
І до майбутніх струсів
Спокійну старість мають
І жиють собі файно,
Як тільки ся втримають.
На щастя в нашім краю
Де воля розквітає
Всіх тих, що не втримались
Ніхто не добиває.
Тому наші старенькі
Спокійну старість мають
І виживають з пенсії,
Як тільки ся втримають.
Tłumaczenie: Wanda PAWŁOWA
