Zofia Potocka
Нещодавно в місті Умань вийшла друком у серії «Уманські старожитності» книжка Ігоря Кривошеї і Серія Васільєва «Парки «Софіївка» та «Олександрія» (кінець XVIII - початок ХХ ст.): компаративний аналіз історії».
Автори звертають увагу, що в історії створення обох парків існує багато подібних рис: «Їх господарі були впливовими польськими магнатами, які брали активну участь у політичному житті тогочасної Європи, а після поділів Речі Посполитої перейшли в російське підданство; як «Софіївку», так і «Олександрію» було засновано майже одночасно, збудовано в ландшафтному стилі, хоча й з певними відмінностями; парки створено на прохання двох прекрасних жінок – Софії Потоцької (Вітт) та Олександри Браницької – їх чоловіками».
Aleksandra Branicka
Водночас у розвитку «Софіївки» та «Олександрії» можна виокремити суттєві відмінності: «Насамперед неоднаковим був статус парків серед володінь їх господарів: «Софіївка» призначалася для короткотривалих відвідин з метою відпочинку, іноді для прийому гостей. «Олександрія» ж мала статус резиденціального парку Браницьких, що в подальшому позначалося на обсягах фінансування парків. За життя Ст. Потоцького фінансування «Софіївки» здійснювалося достатньою мірою, що виявлялося не під силу його нащадкам, що призвело до довготривалого припинення робіт. А «Олександрія» через свій статус подібних проблем ніколи не відчувала: кошти, зібрані на потреби Білоцерківського староства, неодмінно використовувались і на її розвиток.
Суттєвою відмінністю «Олександрії» від «Софіївки» було те, що вона з кінця XVIII до початку ХХ ст. належала тільки родині графів Браницьких, що забезпечувало стабільний нагляд та достатнє фінансування всього паркового комплексу, тоді як «Софіївка», втративши постійного власника переходила впродовж ХІХ ст. від одного відомства до іншого, часто відчуваючи брак виділення на її утримання коштів.»
Проте в ХХ столітті «Софіївка» набуває домінуючих позицій, натомість «Олександрія» втрачає значну частку свого естетичного потенціалу.
Додамо, що в наш час відбувається відродження «Олександрії».
«Висновки» наприкінці книги подано українською, польською і англійською мовами.
Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ